23 січня 2009 року відбулося розширене засідання правління Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України в якому прийняли участь керівники провідних підприємств вітчизняної фармацевтичної галузі – виробники, дистриб’ютори, аптечні заклади.

Одним із основних питань, які розглядались на засіданні  було опрацювання проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про регулювання цін на основні лікарські засоби і вироби медичного призначення». Даним проектом постанови пропонується ввести граничні націнки на основні лікарські засоби і вироби медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню: постачальницько-збутові  на рівні не вище 12% оптово-відпускної ціни, торговельні (роздрібні) націнки не вище 20% закупівельної ціни для аптечних закладів та не вище 10% закупівельної ціни для придбання в аптечних мережах державними і комунальними закладами охорони здоров’я та пільговими категоріями населення за бюджетні кошти. 

Всі учасники засідання надали негативну оцінку даному проекту постанови в зв’язку із наступним:

1) аналіз та економічне обґрунтування регуляторного впливу при впровадженні даної постанови базується на даних першої декади жовтня (!) 2008 року, що недопустимо під час загальної фінансово-економічної кризи, коли основні важелі формування цін (різке падіння курсу гривні до іноземних валют,  значне підвищення банками ставок за кредит, відмова значної кількості банків від надання кредитів, підвищення цін на енергоносії, орендної плати, за транспортні послуги, тощо) негативно змінюються з кожним днем;

2) даним аналізом регуляторного впливу передбачається обмеження доходів суб’єктів господарювання з реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення щодо яких запроваджено державне регулювання, що також не припустимо в умовах економічної кризи, коли Держава має піклуватись про підтримку реального сектору економіки та збереження вітчизняних підприємств, які забезпечують  надходження до бюджету податків та обов’язкових платежів, збереження робочих місць, соціальний захист робітників;

3) введення в дію даної постанови призведе до негативних явищ, а саме,  до вимивання дешевих лікарських засобів і виробів медичного призначення  із аптечної мережі та виникненню їх дефіциту, що не припустимо для такої соціально-значимої продукції, як ліки.

Також учасники засідання відмітили, що аналіз ринку лікарських засобів за період дії постанови КМУ від  17 жовтня 2008 року  № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» із змінами від 19 листопада 2008 р. №1022 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 р. № 837 і від 17 жовтня 2008 р. № 955», якою було запроваджено регулювання цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення, вказує на значне падіння обсягів реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення, а саме:

-         у жовтні 2008 року було реалізовано 102 млн. упаковок, що в порівнянні із відповідним періодом 2007 року  менше на 12%;

-         у  листопаді 2008 року було реалізовано 94 млн. упаковок, що в порівнянні із відповідним періодом 2007 року менше на 13,3 %.

Таким чином, можна зробити висновок, що впродовж жовтня-листопада 2008 року спостерігалося суттєве падіння обсягів реалізації лікарських засобів в упаковках (від 12 до 13,3 %), що супроводжувалось значним падінням темпів розвитку фармацевтичного ринку в грошовому вираженні.

Фактично за жовтень-листопад 2008 року (тобто, за період дії постанови КМУ № 955) фактично відбулося вимивання низько вартісних ліків як іноземного походження, так і вітчизняного виробництва. Зважаючи, що лікарські засоби є соціально-значущим товаром, наведені цифри свідчать про високу вірогідність виникнення дефіциту окремих груп лікарських засобів, а також про можливість порушення конституційних обов’язків держави щодо захисту інтересів найбільш соціально незахищених груп населення. Приймаючи  до уваги вплив падіння курсу гривні до основних іноземних валют майже у двічі, а також перевагу іноземних ліків над вітчизняними, то факт обмеження доступу населення до найдешевших імпортних лікарських засобів лише підтверджує попередню тезу.

Зважаючи на вищезазначене та з  метою недопущення погіршення забезпечення населення лікарськими засобами, недопущення дефіциту вітчизняних та імпортних ліків і надання невідкладної допомоги хворим, падіння обсягів виробництва лікарських засобів на вітчизняних підприємствах, збереження робочих місць та недопущення зменшення надходжень до державного та місцевих  бюджетів, Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України спільно із представниками всіх ланок фармацевтичного ринку звертається  з проханням прийняти до уваги наші зауваження та  пропонує  встановити граничні націнки тільки на  лікарські засоби і вироби медичного призначення, що закуповуються за бюджетні кошти державними і комунальними установами та закладами, а також для придбання їх в аптечних мережах державними і комунальними закладами охорони здоров’я та пільговими категоріями населення.

Виконавчий директор                                                                   С.Буніна